- задиміти
- -млю́, -ми́ш; мн. задимля́ть; док.Почати диміти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
задиміти
Смотреть что такое "задиміти" в других словарях:
задиміти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
задимілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задимітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
задимітися — ми/ться; мн. задимля/ться; док., розм. 1) Те саме, що задиміти. 2) Покритися, оповитися димом … Український тлумачний словник
задимілий — а, е. Який оповився, покрився і т. ін. димом … Український тлумачний словник
закадити — каджу/, кади/ш, док. 1) Почати кадити ладаном. 2) розм. Задиміти. || Почати палити (люльку, цигарки і т. ін.) … Український тлумачний словник
закурити — I див. закурювати. II и/ть і закурі/ти, закури/ть і рідко закурі/є, док. 1) Почати диміти, виділяти дим чи ароматичну речовину; задиміти. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін., запилити. 3) тільки закурі/ти. Вкритися … Український тлумачний словник
закуритися — I див. закурюватися. II и/ться і закурі/тися, закури/ться і рідко закурі/ється, док. 1) Почати диміти, виділяти дим; задиміти. || безос. || Запарувати. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін. || Оповитися, огорнутися… … Український тлумачний словник
придиміти — дієслово доконаного виду злегка задимітися розм … Орфографічний словник української мови
